ВЕЧІРНЯ

Вступ: Сучасний чин вечірні складають декілька основних незмінних піснеспівів.  Це 103-й псалом. Катизма "Блажен муж". "Світло тихе". "Сподоби, Господи". "Нині відпускаєш". 

Псалом 103, яким починається вечірня, "а з нею і всі служби дня ", і який тому називається передпочатковим, виражає відчуття захоплення славою Божою в природі, творінням, а також постійним промислом про неї. Він є одним із низки псалмів, які зображають славу Божу в природі. Наприкінці дня, по коли "сонце пізнало захід свій" ми благословляємо Бога за Його мудро створене творіння і турботу про нього.

- 103-й псалом, в залежності від того якого виду вечірня випадає на конкретний день, співаємо у два основних способи: або цілісно і простішим напівом, або вибрані його стихи на особливий розспів з відповідними приспівами - "Благословен єси, Господи", "Дивні діла Твої, Господи", ""Слава Тобі, що сотворив усе". 

- Зі суботньої катизми вечірні розпочинається тижневий порядок читання катизм, тому в суботу ввечері і приписано співати першу катизму. "Блажен муж, що не ходив на раду нечестивих" - так розпочинається Псалтир. Зі співочої точки зору "Блажен муж" - це вибрані стихи перших трьох псалмів з приспівом "Алилуя". Але не лише недільна вечірня включає в себе цей піснеспів, а також і інші святкові дні - поминання полієлейних святих, бдінних, Богородичні свята. Детальніше про це дивіться в уставі богослужінь. Якщо у ньому зустрічається формулювання: "на вечірні - "Блажен муж". Це означає, що в такому випадку служимо велику вечірню, або велику вечірню з Литією.  

Згідно з Уставом, катизму "Блажен муж" співаємо напередодні кожної неділі (тобто в суботу ввечері), напередодні бдінних, полієлейних і богородичних свят, а перед святами Господськими в тих випадках, коли вони випадають в нелію або в понеділок. 

Гимн "Світло тихе" належить до найважливіших і найдавніших піснеспівів вечірні. Можна сказати, що він є серцем цього богослужіння. Він присутній на кожній вечірні протягом року і задає їй основний тон. Його справедливо можна вважати певним символом вечірні, адже він виражає основну ідею цього богослужіння – нашу таїнственну зустріч при заході сонця з Христом – істинним і невгасним Світлом, яке приходить у світ. В основі цього піснеспіву «лежить поетичне уподібнення божественного Логосу, який задля людей пом’якшив Своє, нестерпне для людського ока, сяйво і явився у смиренному людському образі – «світлі вечірньому» (С. Авєрінцев). Кожного разу, коли Церква співає слова цього гімну, вона ісповідує віру в постійне явління у світі Божого світла, Божої слави, Божої благодатної і спасенної дії. Нічна темрява, яка природньо насувається на нас, не є джерелом страху, тривоги, оскільки нашим світлом є Христос і ми дякуємо Богові за те, що завдяки Йому ми є «дітьми світла» (Еф. 5, 8). Раніше спів цього гімну на вечірні супроводжував обряд запалення світильників і благословення світлом. 

Цей піснеспів являє собою унікальну пам’ятку християнської поетичної писемності і є одним із найдавніших гімнів у нашому богослужінні (походить, правдоподібно з ІІ ст.). Давні традиційні мелодії цього піснеспіву, які збереглися в рукописних джерелах, а також перейшли до нас через усну традицію, випромінюють мир, благодатний спокій і благородну велич. 

Частіше, його можна почути в українському перекладі. Сьогодні в УГКЦ використовується два основних переклади гимну «Світло тихе» - 

• переклад з молитовника «Прийдіте поклонімся»: 

«Світло тихе святої слави безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе, прийшовши на захід сонця, побачивши світло вечірнє, оспівуємо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достоїн єси у всі часи оспівуваним бути голосами преподобними. Сину Божий, що даєш життя всьому світу, ради чого ввесь світ славить Тебе».

• і переклад з Молитвослова ЧСВВ: 

«Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе».

Обидва переклади в основному правильно передають зміст гимну, однак в окремих частинах все таки не зовсім коректно трактують його текст. Розгляньмо спершу переклад «Прийдіте поклонімся». Як відомо, загальна стилістика всіх перекладів «ПП» дуже наближена до церковнослов’янського тексту, і «Світло тихе» тут не є винятком. В перекладі гимну практично повністю збережений порядок слів оригіналу. Але якраз це і становить проблему, адже фразеологія української мови далеко не завжди слідує церковнослов’янській. Найбільшою проблемою перекладу «ПП» якраз є проблема фразеологічна, і стосується вона фрази: «Достоїн єси у всі часи оспівуваним бути». Хоча зміст фрази і зрозумілий, зате звучить вона дуже натягнуто, неприродно і штучно. 

У перекладі Молитвослова є дві основних проблеми. Перша полягає в тому, що слово «оспівувати» двічі перекладене як «славити»:  «бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога» і «достойно є повсякчас прославляти тебе». Слова «славити» і «оспівувати», звичайно ж, є синонімами, однак завжди краще при перекладі дотримуватися прямого значення слів. Тим більше, що є випадки, коли ці два слова в літургійних текстах вживаються поряд (виголос на Божественній Літургії: «І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити й оспівувати пречесне й величне ім’я Твоє»). Прославляти Бога можна по-різному, а тут йдеться про те, що ми Бога прославляємо саме співом, оспівуємо. Це слово, однозначно, вартує зберегти при перекладі. 

Друга заувага стосується фрази «доживши до заходу сонця». З точки зору змісту, тут все правильно, однак стилістично ця фраза звучить явно незграбно. Вона випадає зі загального поетичного, піднесеного стилю гимну. Фраза «прийшовши на захід сонця» звучить хоч і дещо незвично, але вона сповнена поетики і динаміки, властивої для гімну. 

Яким міг би бути новий український переклад гімну «Світло тихе»? Переклад, який вірно передавав би зміст, був би добре продуманий стилістично, був би зручним для співу традиційних мелодій (враховував наголоси, порядок слів) і воднораз зберігав легкість і лаконічність. 

Перекладацька майстерня «Трипіснець» реалізувала спробу такого перекладу, який ввібрав усі найкращі здобутки попередніх перекладів і вдосконалив неточності. Нижче наводжу його текст. 

Світло тихе святої слави

безсмертного Отця Небесного,

святого, блаженного – Ісусе Христе!

Прийшовши на захід сонця,

бачивши світло вечірнє,

оспівуємо Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога.

Достойно Тебе у всі часи оспівувати

голосами преподобними,

Сину Божий, що життя даєш усьому світу,

ради чого ввесь світ славить Тебе.